Печать PDF
 

 Центральне приміщення:
 картинна галерея, історичний та етнографічний відділи

 

  • Директор - Роман Анатолійович Насонов (0412) 47-49-22

  • Заступник з наукової роботи -  Юлія Валентинівна Каплун (0412) 47-49-20

  • Головний зберігач - Ольга Валеріївна Гордійчук (0412) 47-49-24

  • м. Житомир, майдан Замковий, 1   E-mail: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

  • З 1970 р. Житомирський обласний краєзнавчий музей знаходиться в історичному центрі міста, пам'ятці архітектури 1909 р. побудови. Музей зберігає близько 150 тисяч пам'яток природи, історії та культури краю. Нині у центральному приміщенні працює 5 відділів: фондів, історичний, етнографічний, художній, інформаційно-виставковий. Відділами музею, які знаходяться в окремих приміщеннях, є меморіальні будинки-музею В.Г. Короленка, Л. Українки, М. Рильського, Коростенський краєзнавчий музей, музей партизанської слави Полісся, Брусилівський історичний музей імені І.І. Огієнка. 

 

 

Літературно-меморіальний музей В.Г.Короленка

 

  • Музей розташований у будинку, де 27 липня 1853 року народився письменник-гуманіст та громадський діяч Володимир Галактіонович Короленко. Житомирський період життя В.Г. Короленка (1853-1866 рр.) відображений в оповіданнях «Вночі», «Парадокс», «Моє перше знайомство з Діккенсом», в автобіографічній повісті «Історія мого сучасника». Перший життєвий досвід, спогади та враження дитячих років, тобто періоду, коли формується характер та світогляд людини, пов’язаний у В.Г. Короленка з Житомиром. Літературна експозиція, яка розгорнута у 7-ми залах за хронологічним принципом, послідовно відображає етапи життя, літературної та громадської діяльності В.Г. Короленка.

 

 

 

 

Коростенський краєзнавчий музей

 

  • Коростенський краєзнавчий музей веде свій відлік з 1924 року, з моменту створення та початку роботи Коростенського окружного музею краєзнавства. У 1987 р., в переобладнаному приміщенні колишнього штабу Коростенського укріпрайону (1930-ті рр.) було відкрито нову краєзнавчу експозицію, розпочав роботу Коростенський краєзнавчий музей. Його експозиція розміщена у 8 залах та розповідає про природу,  історію та сьогодення краю. Зазначена колекція сформувалась в процесі сучасних археологічних досліджень, що проводив Інститут археології НАН України спільно з краєзнавчим музеєм. Інформативну основу експозиції складають архівні документи ХV - ХVІІІ ст., предметний матеріал польових досліджень території тогочасних містечок та розповідь про видатних людей, життя і діяльність яких пов’язані з краєм.


 

 



Літературно-меморіальний музей Лесі Українки

 

  • 1971 року до 100-річчя від дня народження Лесі Українки відкрито літературо-меморіальний музей поетеси на правах відділу Житомирського обласного краєзнавчого музею. Сьогодні музей Лесі Українки - це літературно-меморіальний комплекс, який складається з меморіальної частини, відділу вшанування «Серед живих жива», а також просторого заквітчаного дворика. У меморіальній частині експонуються документи, фотознімки, меблі, особисті речі родини та її оточення, що відтворюють атмосферу життя Косачів у Новограді-Волинському. У залах відділу вшанування експонуються матеріали багатогранної літературної спадщини Лесі Українки, відображено життя драматичних творів поетеси на сценах театрів, привертає увагу відвідувачів діорама до  твору «Лісова пісня», сувенірна продукція, присвячена Лесі Українці.

 

 

 

Музей-садиба родини Рильських

 

  • Побудований на початку ХХ ст. будинок, у чотирьох залах якого нині розгорнута експозиція, належав родині Рильських. Пізніше тут була відкрита сільська школа, де у 1918-1919 роках вчителював Максим Тадейович Рильський. Музей-садиба був відкритий для відвідувачів у 1988 році. В експозиції подано матеріали про батька поета, видатного українського громадського діяча Тадея Розеславовича Рильського, матеріали, пов’язані з життям Максима Рильського у Романівці, численні документи, книги, фотографії, особисті речі, які розповідають про творчий шлях, громадську діяльність та захоплення видатного поета.

 

 

 

 

Музей партизанської слави Полісся

 

  • Його експозиція присвячена героїчному подвигу партизанів під час Великої Вітчизняної війни, тим, хто віддав своє життя в боротьбі з нацизмом.  Жителі колишнього райцентру і навколишніх сіл побудували цей музей народним методом як данину глибокої поваги до бойових подвигів своїх земляків, як живий пам’ятник всім загиблим у роки війни. Музей відкрився для відвідувачів 4 листопада 1962 року. У 1971 році було проведено першу реекспозицію музею і він став відділом Житомирського обласного краєзнавчого музею. Основні експонати музею: особисті речі, зброя, нагороди партизанів і підпільників, спорядження десантників, мінерів та радистів, предмети партизанського побуту та інше.

 

 

 

     Брусилівський історичний музей ім. І.І. Огієнка

 

  • 22 серпня 2014 року в Брусилові відкрився історичний музей ім. І.І. Огієнка. Музей носить ім'я Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) - видатного нашого земляка, визначного вченого, мовознавця, поета, прозаїка, політолога, теоретика канонічного права, професора, перекладача Біблії та релігійної літератури на українську мову, ієрарха Української автокефальної церкви, активного діяча національно-визвольних змагань 1917-1920-х років.

    Експозиція музею розміщена в двох залах. Один з них відображає основні етапи життя та громадської діяльності І. Огієнка. В експозиції представлені багаточисленні праці митрополита Іларіона з історії України, історії української церкви, історії української мови, які були видані в Канаді у 1950-1970 рр.; примірник лондонського видання Біблії 1962 року в перекладі митрополита Іларіона з дарчим написом дочці Лесі; фотографії І. Огієнка; родинна шафа - придане жінки Івана Огієнка; інтер'єр української хати Київської губернії початку ХХ ст., яка допомагає відтворити обстановку, в якій жив наш знаменитий земляк.

    В другому залі експозиції представлені матеріали, які розповідають про історію Брусилівського району і містечка Брусилів. В музеї експонуються колекція монет солідів (перша пол. ХVІ ст.), яка знайдена на території краю; примірник "Євангелія" 1753 р., інструменти та вироби брусилівських ремісників, предмети побуту; сільськогосподарські знаряддя праці, традиційний український чоловічий та жіночий одяг; фотографії, документи, книги відомих людей Брусилівщини. 

 

 

 
  , .